,

Хронологія заяв Польщі щодо Пантеону: від Коновальця до Бандери й Шухевича

Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький в ефірі TVP Info заявив, що можливе перепоховання Степана Бандери та Романа Шухевича на території Національного пантеону суттєво погіршило б відносини України не лише з Польщею, а й з Європою загалом. Інформацію передало RMF24.

Хронологія заяв польської сторони

Босацький назвав Бандеру й Шухевича відповідальними за масові злочини проти цивільного населення і заявив, що з тими, хто вбивав, зокрема поляків, українців, чехів, євреїв, ромів, тобто з творцями УПА в найгірший період її існування, у 1943–1944 роках, Україна матиме величезну проблему з інтеграцією до Європи. Водночас він додав, що кожен народ і його влада мають право обирати таких героїв, яких вважають за потрібне.

Раніше речник президента Польщі Рафал Леськевич називав ініціативу щодо Пантеону черговим етапом дій ескалаційного характеру після надання підрозділу ССО найменування «імені Героїв УПА».

Дипломатична акція та український закон

Босацький повідомив, що Польща провела «дипломатичну акцію», унаслідок якої на перепохованні голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця не було майже нікого з представників дипломатичних відомств країн Європейського Союзу. Коновальця він назвав значно менш суперечливою постаттю.

В Україні ухвалили Закон «Про Український національний пантеон», який вшановуватиме найвидатніших представників української нації. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон. За даними hromadske, донині невідомо, кого конкретно Київ пропонує героїзувати в Пантеоні; включення Бандери та Шухевича подається як припущення щодо можливого перепоховання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *